Про двох цапків - Коцюбинський Михайло Михайлович слухати онлайн

                                     ПРО ДВОХ ЦАПКІВ

3 одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега підходить чорний цапок. І той  хоче через річку перебратися і другий. А через річку кладка. Така вузенька,  що тільки один може перейти, а двом тісно.

Не схотів білий цапок зачекати, по­ки перейде через кладку чорний, а чорний і собі не схотів заждати, щоб перейшов білий.

Ступили обидва на кладку, зійшлися посередині та й ну один одного лобами й рогами бити! Бились, бились, та й скінчилось на тому, що обидва в воду попадали і потопились.

Джерело: Коцюбинський М. Про двох цапків / М. Коцюбинський // Жовтеня. – 1938. - № 11. – С. 14.

ДВІ КІЗОЧКИ

А дві кізочки - то були розумнішими. Стрілись вони на вузенькій стежечці З одного боку стежечки глибокий  рів а з другого  - висока та крута гора. Розминутись ніяк не можна.

Постояли вони, постояли, подумали -  подумали, а тоді одна кізочка стала на  коліна, перевернулась на бік, лягла на  стежці і притиснулася до гори.

Тоді друга обережно переступила через неї,  а та, що лежала, встала й пішла собі.

Джерело: Коцюбинський М. Дві кізочки / М. Коцюбинський // Жовтеня. – 1938. - № 11. – С. 14.